Головна сторінка/Home Page
Біографія/The biography
Збірки поезій
Критика/Criticism
Новини/News
Фотогалерея/Photogallery
Інтерв'ю/Interview
Контакт/Contact
Сполучення/Link
 
 
 
  Уявилося: театр

уявилося: театр се акваріум з рибами
мутна вода - завіса і лаштунки
кущуваті водорості - малюнки їхніх доль


чомусь не можу звикнути
до розширених зіниць риби
залитих кров"ю

театр - се вагітна Офелія -
від батьківства відхрещуються
- Ромул Великий - Річард ІІІ -

технік освітлювач -
чапля з довгим червоним носом -
пацієнт наркодиспансеру

на порожньому кону
воскові фігури акторів

публіка шумить хвилями прибою
викидаючи на берег:
дрібну гальку монет
наелектризованих медуз
і тріскучий целофан від букетів

кожен оплеск - се постріл
я не заздрю їм:
які після вистави виходять
на мінне поле
під артилерійський обстріл

театр - се акваріум
у воді нічого не чути
у воді легше рухатись

хочу споглядати театр
вільних рухів

+++

менше віршів - більше самоти
і печалі - Порт і кораблі -
і пожнив"я: на піску сліди
і піску вже більше - не землі

з щедрої руки З якихсь садів
звіється мо" деревом чи сном
саранча піску - І між слідів
все змішалось наче кров з вином

в розписі китайських ваз - шовках
Формах морви - мервах ніщоти
бачиш пух - і тінь його легка
у мундирах почету й чоти

чи пір"їн - кольчузі пташих снів -
мовлено - пізнавши: чашу п"єш
і печаллю множиш - і в вині
щось шукаєш і не пізнаєш

Кожен рубчик пам"ятний і карб
Кожне серце мислить серпнем сну
Мало віршів - і в колоді карт
теж не густо - кожну голосну

писнеш в закутку - і запахом бузку
медом літ і гудзиками мідій
в замисел - шпариночку вузьку
зазирнеш у тисячному літі

+++

полк елегій співають - а потім горби
довгі тілом - Звитяги позаду
наша пісня - се крапля масної ропи
з-під землі - з-поміж чару і чаду

полк немов херувим - і біліють бинти
він - зерно свого сну - свого часу
зночі випурхне лилик - і звірові йти:
або меч у руці - або чаша

і зійдуться на тім: що ні шолом ні річ
у землі і воді - на поверхні:
щось приховує в зизих очах оцей рід
щось він знає про мертвих

хто згадає про те: що обпалений лис
мовчки з віддалі часу і поля
стане жахом - Летітиме спис
- мов перекотиполе -

+++

На Покрову у моєму родинному селі - Празник
се тоді летять срібні павутинки
а жуки і прив"ялі оси шукають
земних нір на зиму

а пагорби і видолинки покриті
світлом заячої капусти

на усі чотири кінці села:
Бураківский-Павшівский-Криволуцкий і Язловецкий
легко - наче горлиці - сідають
псалмоспіви

у дитинстві я чекав на Покрову:
бо тільки тлум народу
- що пересипається наче пісок у клепсидрі -
і торговці солодкими когутиками
втішали макове зерня дітлашні

дзвеніли копійки - наче персні -

когутики різних кольорів співали
розложені один при одному
обійнявши золотими крильми
тесані з дерева палички

а потім - до нашої хати приходили:
стриї з стрийнами - вуйки з вуйнами
і я сидів і довго розмотував домоткане полотно
їх дорослих розмов - яке виткали
ще їх баби - сувій чорних і білих смужок:
війни і жнив - землі і смерті

На Покрову всі сходилися до всіх -
з усіх кінців їхали і йшли на піхоту

і кілька місцевих причинних - як завше -
влаштовували рейвах з курявою і танцями

але їх ніхто до себе не просив
і під вечір вони сиділи при гостинці - у фосі -
а мокре листя прилипало до їх одежин
і з-під кашкетів парувало
- 2 -

як вони вечеряли празниковою милостинею


я купив такого ж когутика багато років по тому
своїй дочці - вона полизала його - подивилася крізь
мутне скло перепаленого цукру на мене - і сказала:
що він гіркий

чомусь не співала їй карамель домашнього промислу
а я повертаюся і повертаюся туди - де когутики були солодкими
і співали

+++

колись ти блукав пагорбами
коли ти блукав?
можливо коли прочитав послання
до Єгуди Аміхая
і уявив собі піщані згини
кам"янистої землі де кущі і деревця
немов поріділе військо що вкоренилося
аби затримати чужинців і пісок

кожне слово запишеш на плавникові риби
хтось піймає її і уздрить вцілілі букви
- здогадається - що твоєї мови не вивчить ніколи
твій народ згребли мов крихти зі столу
і ти один пам"ятаєш слова які не знає ніхто
і вони - попіл -
і ти - завершення - свого роду

коились ти блукаючи пагорбами
сходив у долини
коли ти сходив?
можливо тоді коли не було що їсти і пити
ти ловив запахи диму найближчого села
але заходячи туди не міг пояснити нікому
чого ти хочеш
чужинців не люблять ніде - а ти не був схожий
на сей народ

ніхто не дав тобі навіть крихти хліба
усі показували руками кудись убік пагорба

а поруч: їхні пси хлептали ранішні помиї
і діти бігли за тобою - коли ти ішов геть

1
ранній овоч зриваєш: а мислі і меви
- почорнілі стеблини сусальної мерви -
з-поміж того каміння що мислить і дише
найживучіше - мабуть - в свідомості миші
всім залишиться все - все пребуде в насінні:
і зело - і зола - і озера осінні
всі полки побредуть - хоч би шоломом - в "Слові"
їх огорне юга - лист тонкий паперовий -
і покриті покровом комонні і кметі
повертають на схід - і не знають що мертві
лиш насіння - пелюстки і тінь помаранчі -
наче явлені звуки і леви гарячі
що у землю піде - зникне зернами світла
сірником присвіти: запах стиглого літа
диму - кислих суниць - золотої капусти
всюди нори земні - скам"янілі лангусти
бо за межами літа - вже інша держава:
вогневиця лисиць і залізо іржаве
все що раннє мине - і зав"яжеться в овоч
в кожнім слові ядро у плащі пурпурововім
з усіма хто мовчить і ніколи не скаже
в кого зшиті вуста- їм вугілля і сажа
їм звертати у сон -пити мед і співати
де жонглюють вогнем -циркачі й акробати -
що питають: Дунай - чують відповідь: тихий
їх ісход на землі - через браму їх вихід
шлях в пшениці пустій - у пустельниках світу
ліхтарі розбиваючи подувом вітру
забувати що сіль твердне в їхніх долонях
книга мови - зелена - і схожа на сонях
в іншій книзі ловитимуть вітру сувої
і відділить крильми чи мечем тихий воїн:
їх бажання і сни - небо і батьківщину -
все замкнеться у колі - розломлять хлібину
і вони серед поля - у серці з ключами:
у насінні і сні - поміж нас - разом з нами


2
все що марнотою стане - число
все нам покаже
наче канати зв"язав богослов
- сни і слова -
і каже:

довга мандрівка в оцих лопухах
- усміх дитини -
в серці криниця - дзвінка і глуха -
крейдяне коло
- рослини -


хтось забажав розпізнати стежки
- стукає дятел -
звуки монетами сипле в мішки
кличе до нього
пристати

щось він замислив - в повітряних снах -
- мріях діточих -
йдуть мандрівці і пастушить їх знак
хтось стереже їх
почет

може не всує звивав богослов
- слова сувої -
човен повітря: крило і весло -
запахи воску
і лою

може - і берег і ранні плоди
- річко дунаю -
втома і досвід в думках молодих
в зрілі - мов звірі -
втікають

може - за ними Господь спогляда
- слово і сонник -
той що канати в"язав: запитав
землю - і мертвих -
і сонних


3

спитаєш сни - не вірші: хоч вони
лози шнурівка - але їх пастушить
господар піль який читає сни:
і плід лози - всі дочки і сини -
і їх коліна - на вино роздушить

коли пісень благі кущі й рослини
піском присипле - й хвилі відійдуть -
і берега язик - немов жало осине -
розпечене повітрям - жар цитрини -
в човні хтось колихається мов ртуть

можливо - се рибалки - і ловець
із ними снів - що відпливали вчора
найстарший серед них - чудний вдівець -
що обміняв верблюда і овець
на промисел непевний і покору

важкий прибій - мов рипання шухляди -
збирає люд - й найстарший з рибарів
вирізує карби - і з грона винограду
зриває плід і роздає мов плату:
і неминуче не мине сей рід


+++

серп тяжкий і сніп - уже й селяни:
у зерні прозорім - снах рослин
- віл мов ніч - і кури що знесли
місяця яйце на порцеляні
мандрівні слова моїх циганій

пилом пурпуру у вогнянім оранжі
зупинився полк кульбаб і хат
білкою білила - оком сажі -
осінь сходу наступа - мов хан -
се пора плодів - зима зітхань

й споглядання пагорбів - і втрата:
теплих днів і перснів - і трава
запахом зеленки - й зизувато
хтось мигне - а потім що жнива
і пожнив"я - пропищить мишва

на стерні - де ще зерно пшениці
з снів рослин - і з осені й зими -
випало у сни - і колісниці
миготять - змоловши запах тьми
і землі минуле - і з семи

семеро полків стають супроти
білих снів і білої ріки
- і яйце по порцеляні котять-
мандрівні слова - мої полки:
міхи зерен - пригорщі муки

 
     
© Всi права застережено. Використовувати тексти та зображення дозволяється тiльки iз посиланням на сайт: http://vasylmakhno.us
 

Design by: Serge P.Philonenko, 2006
http://philonenko.dp.ua