Головна сторінка/Home Page
Біографія/The biography
Збірки поезій
Критика/Criticism
Новини/News
Фотогалерея/Photogallery
Інтерв'ю/Interview
Контакт/Contact
Сполучення/Link
 
 
 
  Елегія води

Усі веселки випили воду - і риби літають в повітрі
велика яма світового океану - чорна діра - порох замислу -
що вислизнув рибиною з рук - і повернувся п"ятьма хлібами
повернувся сумовитим поглядом вибіленого як парус світла

рибалки приходять до човнів перевернутих як мушлі
що гудуть гулом минулого; тиньк води -
вогкий запах і ластовиння солі - бридкі медузи -
розпластаними плямами покрили лінію берега

Порипують човни - вітер сушить їм ребра -
а позеленілі сіті розхитують тінями замість дерев


+++
З"явився Нептун
і його мислі грали як дельфіни

Езра Паунд


дельфіни припливли - і мушля їм число -
їх голоси Нептун позв"язував мов сіті
в тугі вузли - тоненку нить століття -
намотуєш мов хвилю на весло

а потім кораблі вервечкою - і ті
що рибам звук протягують мов линву
тіла їх пітні - плідні їхні зливи
і сіль на тілі зжовкла - але дім

із ними теж пливе - і зливи - і зола
пахка в повітрі як вапно - і запах
плавник дельфіна розсікає - мапа -
астрономічний сад для звірів і зела

на зиму б їм доплисти в нікуди
з ціною у ніщо - і шлях для них що крейда
як лінія оси яку вже не перейдеш
як темну "Книгу пагорбів - годин" -

се з"ява мови - се читання книг
спожитих марно - мандрами потішиши
сих вітру пастухів між ключниками тиші
між літер що рельєфно пишуть стих


+++

" суху печаль потовчену на шкло
помалу збудеш - наче голка коле
піщаний пил - єрусалимським полем
вечірніх табунів їдке тепло
і запахи - В"язку повинність школи

також відбудеш -розведеш руками
в розмові про суєтність і сову
про міхи вин розлиті - і траву
по-мурашиному вергаєш наче камінь -
діряву тінь на мишу польову" -

отак промовить вічності сіяч
пустивши кров - насвистуючи зміїв
крізь тлущі сну - єдвабну сіть олії
заплетений в думках немов калач
забуде мед - здобуде хліб надії

один із посланців - один з семи
в якого - крила й крейда пурпурові -
слова поеми і личинка в слові
діткне мечем - і сплахне крильми
і спурхне в сни - у схованку - у мову

і кожен зних ще явлених - ще шість -
почувши свист на пагорбі - і брата
де голос крові зачиняє брама
де самота - мов звір - самотність їсть
аби не чути носять в вухах вату

гадаючи при тім що з-поміж ліній
долонь - се є Господня сіть -
що кожен риба ловлена - і сіль
землі -небесний шлях в насінні
мандрівнику - вогонь в однім із сіл

і хліб надії з власних снів - сурма
надточить вигин пагорба - втікає
мелодій шовк - і лодія із таїн
у тайни пропливає - у туман:
там нас нема і багатьох немає

+++

будиночок біля моря - тепла хвиля - пісок
посоловілі чайки - сомнабули сонного пляжу
хмари летять - і берег до тіла присох
і висихає серпень - і вітер колючий гладжу

найменше тебе цікавить: куди воно все тече
може - у норах небесних усе покриває морок
земля по сусідству з морем - миє жовте плече
і бовтається на хвилях розмоклий массандрівський корок

так проминає тиждень - чайки нагадують: південь
пустими розмовами збуваєш час - і печаль -
яка у воді не розчинеться - з якою ідеш і підеш
яку вино не розбавить - і міцно заварений чай

і висихає серпень - немов тютюновий лист -
рибина ув оці фіксує засушений стан - отут
кожного разу - кожен південний лис -
здалеку нагадує море - і знає свій стислий статут

але розлогі - мислі - мов хмари і кораблі -
і дивен солодкий овоч - віршів і снів -
і вже морська піна темніє в м"якій смолі
і тільки оте і кажеш - приголосні - голосні

 
     

 

© Всi права застережено. Використовувати тексти та зображення дозволяється тiльки iз посиланням на сайт: http://vasylmakhno.us
 

Design by: Serge P.Philonenko, 2006
http://philonenko.dp.ua