Головна сторінка/Home Page
Біографія/Biography
Творчість/Creativity
Критика/Criticism
Новини/News
Фотогалерея/Photogallery
Інтерв'ю/Interview
Контакт/Contact
Сполучення/Link
 
 
 
 
Інтерв'ю
   

11Moge wrocic do siebie

Agnieszka Kolodynska 14-04-2006 , ostatnia aktualizacja 14-04-2006 16:12

Agnieszka Kolodynska: Od pieciu lat mieszka Pan w Nowym Jorku. Nie emigrowal Pan "za chlebem", ale wylosowal zielona karte. To zdaje sie tesciowa wyslala Pana zgloszenie. Czuje sie Pan emigrantem?

Wasyl Machno*: Nie. Dla mnie emigrantem jest ten, kto nie moze wrocic do siebie. A ja moge. Pod tym wzgledem odpowiada mi ta emigracja. Nowy Jork daje mi jako tworcy olbrzymie mozliwosci. W tym miescie zmienilem poglady na zycie i na poezje. Pozbylem sie ukrainskich stereotypow, zmienilem poglady estetyczne...

 

11Я МОЖУ ПОВЕРНУТИСЯ

Агнєшка Колодинська (Agnieszka Kolodynska)
Gazeta Wyborcza, Польща
17 квітня 2006 року

Агнєшка Колодинська: Ви п’ять років живете у Нью-Йорку. Ви емігрували не «за хлібом», а виграли зелену карту. Здається, це теща вислала Вашу заяву. Ви почуваєтеся емігрантом?

Василь Махно: Ні. Для мене емігрант – це той, хто не може повернутися додому. А я можу. З цієї точки зору ця еміграція мені підходить. Нью-Йорк дає мені як творчій людині величезні можливості. У цьому місті я змінив погляди на життя та на поезію. Я позбувся українських стереотипів, змінив естетичні погляди...

 

An Interview with Vasyl Makhno

Kateryna Botanova

Vasyl Makhno corresponded with Kateryna Botanova about the process of writing and varying perceptions of the function of poetry both in the United States, where he has lived since 2000, and Ukraine.
and predestined myself for exile among mussels
having bought the ticket that Ovid never had . . . ”

from ‘Farewell to Winter on the Shores of the Atlantic’

 

Самоћа је највеће благо човека који хоће да сачува себе

Разговарала Људмила Поповић

Већ си по други пут гост традиционалних међународних Октобарских сусрета писаца у Београду. Ако упоредиш утиске твог првог боравка у Југославији, 1997. године, са садашњим, који од њих преовлађују?

Почнимо од тога да је између моје прве и друге посете Југославији прошло пет година, и тих пет година било је испуњено разним догађајима: у свету, у Југославији, у мом животу. Најзанимљивије је што је један век сменио други. Свет је закорачио у нови време-простор, који је, нажалост, испуњен трагичнијим садржајима, о чему сведоче последњи догађаји.

 

 

Слов’янська єдність, або її модель, може розглядатися лише під кутом зору культурної співпраці, однак без перегинання палиці, без пафосних умлівань, “ось ми слов’яни”.

Бесіду вів Юрій Таран

Чи є в сучасну епоху перспектива у ідей слов’янської єдності? Чи можна говорити про слов’ян як про деяку спільноту?

 

 

"Pomowic o rzeczach uniwersalnych"

z Wasylem Machno rozmawia Artur Burszta

Artur Burszta: Przede wszystkim chcialem podziekowac za przyjecie zaproszenia do wydania tomu 34 wierszy o Nowym Jorku i nie tylko w Biurze Literackim.

 

 

“Нью-Йорк – моя столиця світу"

Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК

”Залишити все й податися до Нью-Йорка цей чоловік зміг. Мій співрозмовник зміг також не перетворитися там на безнадійно розпачливого невдаху. Нью-Йорк став для цього українського поета, одного з найкращих українських есеїстів, живим втіленням сюрреалізму (і в природі, і в мистецтві). Поезія, яку Василь Махно продовжує писати, допомагає йому триматися в тому магічному колі богемного сюрреалізму, з якого вже не вийти. Уперше за чотири роки поза батьківщиною мій співрозмовник відвідав Львів і здивувався приємній осінній погоді й цілком європейському нічному місту, і львівському пиву, і спілкуванню з Адруховичем та Мідянкою, котрих давно не бачив. Цей поет ніколи не писав політичних віршів і вважав, що ніколи їх не писатиме, однак події української революції 2004 року його не те, що дивують, -- приголомшують. Ота національна гідність, котра прийшла на київський майдан з усіх Україн стає іншим народом: вони ще стоять -- і нема перемог -- вона в пелені цього снігу і стін / я вірю -- із ними стоїть Господь Бог / і мерзне із ними -- бо ... / земний їм уклін. У листі з Нью-Йорка були такі слова: "Я вірю, що ми переможемо! Я просто гордий за Україну та її націю й шкодую, що зараз не серед вас".

 

 

© Всi права застережено. Використовувати тексти та зображення дозволяється тiльки iз посиланням на сайт: http://vasylmakhno.us
 

Design by: Serge P.Philonenko, 2006
http://philonenko.dp.ua