Головна сторінка/Home Page
Біографія/The biography
Збірки поезій
Критика/Criticism
Новини/News
Фотогалерея/Photogallery
Інтерв'ю/Interview
Контакт/Contact
Сполучення/Link
 
 
 
ВАСИЛЬ МАХНО

Збігнєв Герберт: естетика і етика

 У кожного справжнього поета, окрім поетичних текстів, існує привабливість зовнішньої схеми його життя, себто - міф; і не важливо: чи драматична вона, чи зіткана з успіхів та досягнень, що також у свій спосіб драматизує стосунки митця зі світом. Особливо, коли клепсидра часу індивідуума перетікає у час історії, коли цей час XX століття.

  Будь- яка поезія - се протистояння і - як на мене - не зобов"язана відбувати герць тільки з суспільними формами, бо покликання поезії і мистецтва взагалі ширше, бо оперують вони вартостями, які визначають духовий обшир людини, а у цій сфері - справа набагато складніша.

  Збігнєв Герберт, його художня творчість (поезія, драматургія, есеїстика), становить феномен реалізації особистості в умовах тоталітаризму. Часом приховане, часом відкрите протистояння, в якому не залежно від форми вислову, завжди зберігалася позиція, його моральний авторитет переростав естетичне значення і переходив в етичне.

  З-поміж сучасних класиків польської поезії Мілоша, Ружевича та Шимборської - Герберт чи не найбільше пов"язаний з ідеєю європейського культурного простору: духовні надбання, а також історичні та міфологічні елементи давньої і сучасної Європи присутні у його текстах, як основні топоси творчостію Очевидно - через це поезія Герберта універсальна і може сприйматися інтелектуальним читачем будь-якої країни, бо з таким читачем поет говорить мовою універсальних цінностей. Водночас він оберігає свою польськість не лише завдяки мові, якою творить, але й глибоким переконанням, що культурний простір Польщі належить культурному просторові Європи.

  Звичайно, що парабола життєпису поета цілком виводиться із часу, в якому довелося жити: львівське дитинство та юність, змужніння під час другої світової війни, незатишність і незахищеність у повоєнній комуністичній Польщі. Власне цим пояснюється дещо припізнілий його дебют ( перша збірка "Струна світла"виходить 1956 року). Досить швидко творчість Збігнєва Герберта набуває європейського розголосу: його перекладають і запрошують закордон, нагороджують преміями. Якийсь час поет мандрує світами - Америка, Європа - він одягає шати пілігріма і дивується, що світ такий різноманітний, для нього - гадаю - це було джерелом натхнення і водночас макове зерно пам"яті , припорошене пилом мандрів, солодка і гірка ноша розмислів про батьківщину:

 "Господи, вдячний Тобі, що створив сей світ різноманітним ічудовим, а також за те,що дозволив відчути невичерпну благодать Твою побувати у місцях, які не були місцями моїх щоденних страждань"*

 Поет видав 10 поетичних збірок, у кожній зберігаючи неповторний поетичний синтаксис і форму мислення, змінюється лише напруга поетичної мислі, витончений діалог з читачем відбувається в етичних та естетичних площинах. Буття метафізичне та соціальне розігрується, немов шахова партія - і переможець невідомий.

  Герберт - поет метафоричний, його метафора доволі предметна, можливо раціональна і генетично пов"язана із такими явищами як Еліот чи Паунд, але будь-які паралелі хисткі, бо у Герберта, попри серйозність і раціональність поетичної оповіді, присутня іронія, це дозволяє митцеві підтримувати ту дистанцію між ним і предметом його осмислення, в якій можна випробовувати різні моделі буття і людини. Такою моделлю є славнозвісний гербертівський Pan Cogito, якого поет вводить в структуру своїх роздумів і вд імені якого поціновує буття, що се alter ego Герберта чи доби?

  Його поетична мова виразно філософська, поет експериментує не стільки з мовою, скільки з формами мислення:

ніщо не зведе нас бджола
в соснових голках тінь на дотик
несе у лапках світ чола
і вулик серця в позолоті

 Про Герберта заговорили в Україні від поч. 90 -х років, до того часу антикомуністична позиція автора Струни світла зачиняла перед ним будь-яку можливість бути перекладеним або ж згаданим.

  З професором Познанського університету Богуславом Бакулою ми задумали видати двомовне (польсько-українське) видання віршів знаменитого поляка. Богуслав писав передмову, враховуючи українську специфіку видання, я - перекладав. Для мене то була перша велика і важка перекладацька праця, кажу велика - не за кількістю віршів, які увійшли до книжки, а за рівнем школи, яку довелося пізнати.
Тексти Герберта - думалось мені - мусять "звучати" в стихії моєї рідної мови, себто хотілося максимально наблизити їх до українського читача - і водночас не стерти узір гербертівської поезії, яка є такою ж делікатною, як узір на крильцях метелика.Інша настанова, яку сповідую, коли йдеться про переклад поезії - це те, що в тканині оригіналу мусить бути м"яз перекладача.

  Богуслав виступив посередником поміж Гербертом і мною - треба було владнати усі проблеми, які виникають у таких випадках. На якомусь етапі наашої спільної праці я приїхав до Познаня, у центральній частині міста ми надибали симпатичну кав"ярню, вікна якої виходили на вузеньку вуличку, де майже не було перехожих і самотній продавець ляльок-маріонеток відверто нудьгував. Ми пили каву і розмовляли про все на світі: Україну, Польщу, культуру, Герберта. У приміщенні - напівтемрява і лише на столику, обгорнута пофарбованим папером - під китайський ліхтарик - горіла свчка, тепла хвиля якої тремтіла світлою лінією, схожою на покручений алюмінієвий дріт, можливо, то була струни світла:

З повітря води вапна землі
виліплено їх долі і янгол вітру
розітре тіло в долонях
і буде воно
розсипатися по луках цього світу.

 * Усі вірші Збігнєва Герберта подано, в перекладах автора есе, за першим українським видання поезії Герберта: Струна світла, Переклади і переспіви з польської Василя Махна.Тернопіль, ЛІЛЕЯ, 1996.


 
© Всi права застережено. Використовувати тексти та зображення дозволяється тiльки iз посиланням на сайт: http://vasylmakhno.us
 

Design by: Serge P.Philonenko, 2006
http://philonenko.dp.ua